Бутмарчук Світлана Василівна

  • Посада: практичний психолог.
  • Освіта: вища.
  • Кваліфікація: викладач спеціальної психології та корекційної педагогіки; вчитель-дефектолог; психолог.
  • Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.

Основний принцип роботи "не зашкодь"


Блоги практичного психолога
1. "Психологічний калейдоскоп"
wym-1524248269398
http://psixeia.blogspot.com/
2. "Психологія для всіх"
wym-1524248387519
http://psihologiadliavseh.blogspot.com/

Практичний психолог закладу:

  • керується етичним кодексом психолога;
  • дотримується педагогічної етики;
  • будує свою діяльність на основі доброзичливості та довіри, в тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;
  • підвищує рівень психологічних знань вчителів, батьків, учнів;
  • постійно підвищує свій професійний рівень.

Психологічна служба школи

  • Надає консультації з проблемних питань, психологічну підтримку у скрутних ситуаціях.
  • Дбає про психологічне здоров'я всіх учасників навчального процесу.
  • Навчає учнів, батьків та вчителів прийомам ефективного спілкування, вирішення конфліктних ситуацій та саморегуляції.
  • Здійснює профілактику залежних форм поведінки, девіантної поведінки та насильства в учнівському середовищі.
  • Здійснює просвітницьку роботу щодо здорового способу життя.

У яких випадках необхідна консультація або допомога практичного психолога?

Якщо в житті дитини відбулася або повинна відбутися одна з наступних подій:
  • Переїзд;
  • Розлучення батьків;
  • Хвороба або втрата близької людини;
  • Народження брата або сестри;
  • Різка зміна матеріального становища в сім'ї;
  • Надходження до дитячого садка або до школи.
Якщо в житті дитини регулярно відбуваються такі події:
  • Сварки в сім'ї;
  • Боротьба за дитину між бабусями і дідусями з одного боку та батьками з іншого;
  • Тривала відсутність дитячого колективу;
  • Хтось із батьків або близький родич схильний до будь-якої залежності (наприклад, алкоголізм, наркоманії);
  • Тривала відсутність одного з батьків або обох батьків;
Якщо дитина:
  • Одного разу відчула або постійно піддається насильству;
  • Надмірно захоплюється яким-небудь родом діяльності (телевізор,комп’ютерні ігри, читання, поїдання солодкого, та ін);
  • Проявляє зайву упертість;
  • Схильна до спалахів люті, плачу, так званих істерик;
  • Погано спить;
  • Відчуває страхи, кошмари;
  • Погано їсть;
  • Надмірно фантазує;
  • Схильний будь-якої залежності (алкоголізм, наркоманія);
  • Має труднощі в спілкуванні з однолітками;
  • Тікає з дому;
  • Відчуває страх зробити щось нове;
  • Різко змінює свою поведінку;
  • Хронічно перебуває в пригніченому настрої;
  • Часто обманює;
  • Переживає почуття ревнощів до одного з членів сім'ї.
Якщо батьки (або один з них):
  • Відчувають незадоволення сімейним життям;
  • Відчувають почуття хронічної втоми;
  • Часто перебувають у пригніченому настрої;
  • Відчувають занепокоєння з приводу поведінки дитини і її успішності;
  • Відчувають занепокоєння з приводу розвитку дитини та її емоційного стану.

Психолог нашої школи проводить консультації для дітей та батьків у вирішенні питань:

  • Підвищення рівня розвитку пізнавальних психічних процесів (сприймання, пам’ять, уява, мислення, увага).
  • Вивчення та формування особистісних якостей, ціннісних орієнтирів, розвиток обдарованості дитини, підвищення самооцінки.
  • Розвиток комунікативних та організаторських (лідерських) здібностей учнів.
  • Допомога у професійному самовизначеності старшокласників.
  • Профілактика та корекція поведінкових порушень в учнів.
  • Просвітницька робота серед учнів, батьків по формуванню навичок здорового способу життя.

Завдання практичного психолога ґрунтуються на основі посадових обов’язків психолога школи та вимог навчального закладу:

  • Сприяти всебічному розвитку психіки особистості школярів середнього та старшого шкільного віку.
  • Визначення рівня розвитку пізнавальних процесів пам’яті, уваги, уяви, мислення, сприйняття.
  • Активізація прояву пізнавальної сфери учнів.
  • Діагностика та корекція девіантних проявів поведінки важковиховуваних учнів.
  • Психологічна допомога учням у їх професійному самовизначенню.
  • Формування взаємної емпатії, поваги з метою згуртованості класного та педагогічного колективів.
  • Аналіз сімейного виховання учнів і його впливу на поведінку та навчальну мотивацію.
  • Формування взаємної стратегії поведінки між батьками та школою під час навчання і виховання учнів.
  • Психологічний супровід учнів випускних класів у підготовці до ЗНО.

Вище зазначенні завдання реалізовуються такими напрямками роботи як:

  • діагностична робота;
  • корекційно-розвивальні заняття;
  • психологічні тренінги;
  • психологічні консультації;
  • просвітництво;
  • участь у роботі батьківських зборів.
Слід відмітити, що успішність вирішення важливих проблем навчально-виховного процесу, пов’язаних із недисциплінованістю, важковиховуваністю, неуспішністю, невстиганням, дезадаптацією учнів, залежить від єдності зусиль кількох сторін:
  • вчитель;
  • учень;
  • психолог;
  • батьки.
Практика показує, що відсутність взаємодії, узгодженості думки однієї із сторін утруднює розв’язання проблеми або ж з часом загострює її. Важливим є досягнення співпраці із батьками:
  • інформування змісту проблеми;
  • переконання їх щодо важливості вирішення;
  • вивчення основ сімейного виховання;
  • визначення обізнаності батьками особистісних якостей дитини.
Необхідно зазначити, що саме сімейне виховання є «колискою» майбутнього розвитку особистості. Те, як батько з матір’ю прищеплять в свідомості дитини почуття відповідальності, поваги, взаєморозуміння, любові до ближнього, любові до праці, впливає на становлення такої «Я» позиції, яка відповідає суспільно прийнятим нормам життя.
Тому батькам в процесі виховання слід дотримуватись таких принципів:
  • виховувати дитину у взаємній любові зі сторони усіх членів сім’ї;
  • поєднання батьківської любові із розумним, доброзичливим покаранням словом, яке дає змогу дитині зрозуміти провину і не відчути себе приниженим. Уникайте фізичних покарань;
  • поведінка у відносинах між батьками чи іншими членами сім’ї є для дітей прикладом відносин із однолітками, в тому числі протилежної статті;
  • звички та навики культури поведінки дитини випливають, в першу чергу, із сім’ї;
  • залучати дитину до домашньої праці, пам’ятаючи, що «праця виховує людину», у праці реалізовуються можливості людини, встановлюються відносини між людьми, розвивається почуття відповідальності;
  • змалку прищеплювати любов до розумової праці, формувати мотивацію навчальної діяльності;
  • хвалити дитину за її добрі вчинки – це активізовує її життєвий потенціал, але не слід перехвалювати;
  • бути спостережливим до розвитку та прояву особистісних рис характеру дитини. Це допомагає шукати підхід у вихованні та передбачати можливі негативні наслідки поведінки;
  • привчати дитину розуміти та визнавати свою провину, а батьки повинні бути прикладом у цьому;
  • не потрібно боятись довіритись із проблемами у вихованні людині, яка може допомогти;
  • у межах школи слід звертатись по допомогу до психолога, вчителів, адміністрації школи.

Психолог надає консультації

Четвер - з 12.00 до 18.00


Кiлькiсть переглядiв: 1253

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.